Повіч, мій Тарасе,
Кобзарю народний,
Чом в нашому часі
Ми гнані й голодні?
Безродні сусіди, тобою прокляті,
Не знаючи встиду,
Засіли нам в хаті
Багаття Майданів все зло не злизало,
Земля, Богом дана,
Розтята без жалю?
Порадь нам, Тарасе,
Пророче могутній,
Як знов Божу ласку
Вкраїні вернути?
Щоб пута яремні ми зняли нарешті,
А кров в наших венах
Бурлила, як перше!
Дай, батьку-Тарасе,
Нам мудрості ліки,
Щоб щезли із власті
Моральні каліки,
Бо ріками крові земля вже залита...
Тарасе, не сердься,
Невдячні ми діти...
Живи в нашім серці,
Дай сил нам прозріти!
Кобзарю народний,
Чом в нашому часі
Ми гнані й голодні?
Безродні сусіди, тобою прокляті,
Не знаючи встиду,
Засіли нам в хаті
Багаття Майданів все зло не злизало,
Земля, Богом дана,
Розтята без жалю?
Порадь нам, Тарасе,
Пророче могутній,
Як знов Божу ласку
Вкраїні вернути?
Щоб пута яремні ми зняли нарешті,
А кров в наших венах
Бурлила, як перше!
Дай, батьку-Тарасе,
Нам мудрості ліки,
Щоб щезли із власті
Моральні каліки,
Бо ріками крові земля вже залита...
Тарасе, не сердься,
Невдячні ми діти...
Живи в нашім серці,
Дай сил нам прозріти!
Наталія Крісман

Немає коментарів:
Дописати коментар